Початкова редакція мирної ініціативи США, за даними Associated Press, викликала значний спротив у Києві та в окремих європейських столицях. Україна разом із кількома партнерами дійшла висновку, що запропонований Вашингтоном документ не стримує російську агресію, а фактично може стимулювати її продовження.
За інформацією видання, між західними дипломатами, представниками України та Росії зараз тривають інтенсивні консультації щодо шляхів завершення найбільшого збройного конфлікту на європейському континенті з часів Другої світової війни. Аналітики наголошують: низка пунктів американського проєкту здатна створити ситуацію, у якій Київ буде змушений погоджуватися на вимоги, прирівняні до політичної поразки.
Перша версія плану, яку підтримував Білий дім, майже повністю збігалася з позицією Москви. Саме це спричинило хвилю критики з боку України та її партнерів у ЄС. Внаслідок цього Київ разом із європейськими урядами підготували свої правки та додаткові гарантії безпеки, після чого головна інтрига змістилася до реакції США та Росії на оновлений варіант.
Президент США Дональд Трамп заявив, що сторони «близькі до досягнення домовленості» й повідомив про намір направити свого радника Стіва Віткоффа на переговори з Володимиром Путіним уже наступного тижня.
Найбільше суперечок викликав початковий документ із 28 пунктів. Він передбачав фактичну передачу Росії всього Донбасу, обмеження чисельності та можливостей Збройних сил України, а також блокування її руху до НАТО. Окремі положення прямо забороняли розміщення військ Альянсу на українській території, водночас не надаючи Києву зобов’язань щодо захисту з боку США чи Європи у випадку нового нападу. Єдиним інструментом стримування мала бути обіцянка санкцій проти Росії у разі повторної агресії.
Як пояснюють джерела AP, саме ці умови Україна та європейські партнери назвали неприйнятними, оскільки вони створюють для Кремля додатковий простір для тиску. У відповідь союзники запропонували альтернативу: зняти обмеження на військові спроможності України, зберегти її право на вступ до НАТО й відкласти обговорення територіальних питань до моменту укладення повноцінного режиму припинення вогню.
Дискусії набрали нової гостроти після публікації Bloomberg News, яка оприлюднила нібито стенограму розмови Віткоффа з радником Путіна Юрієм Ушаковим. У ній американський представник, за даними журналістів, давав поради, як зробити план більш прийнятним для Трампа. У Кремлі стверджують, що витоку не було, тоді як адміністрація США автентичність даних не заперечила. Трамп назвав стиль Віткоффа «звичним інструментом переговорного процесу».
В Україні ж очікують, що найближчими днями президент Володимир Зеленський вирушить до США. Трамп заявив, що готовий особисто зустрітися як із Зеленським, так і з Путіним — але лише тоді, коли дипломатичний процес продемонструє реальний прогрес.
На цьому тлі з’явилися й інші резонансні заяви: Трамп публічно висловлював бажання збудувати бальну залу, більшу за ту, що розташована в Білому домі, а також припустив, що Росія може зайняти визначені території України протягом кількох місяців.
Крім того, він повідомив про появу оновленої редакції мирного плану — тепер документ налічує 22 пункти, деталі яких мають представити найближчим часом.
