У ЗМІ США лунають заяви про те, що домовленість щодо мирного врегулювання для України може бути ближчою, ніж це здається. Водночас Київ і Москва, попри пожвавлення переговорів та оптимістичні меседжі президента США Дональда Трампа, усе ще залишаються на значній відстані від реального компромісу. Про це повідомляє канадська мовна корпорація CBC.
За даними медіа, найгострішими питаннями залишаються подальший контроль над окупованими територіями Сходу України та формат гарантій безпеки. Саме безпековий блок є ключовим для Києва: у разі укладання будь-якої угоди Україна наполягає на дієвому механізмі стримування, який здатен унеможливити повторення агресії з боку Росії.
Українська сторона прагне не декларативних обіцянок, а юридично обов’язкових гарантій від партнерів. На це вплинули наслідки Будапештського меморандуму 1994 року, коли Київ відмовився від ядерного арсеналу, але документ не забезпечив захисту — ні під час анексії Криму, ні після початку війни на Донбасі, а зрештою не зупинив і вторгнення 2022 року.
Попри те, що Україна неодноразово висловлювала прагнення членства в НАТО, серед країн Альянсу немає єдності щодо перспектив такого кроку. Саме тому Київ домагається альтернативного формату гарантій, у якому ключова роль відведена Сполученим Штатам.
Одна з концепцій, які обговорюються, — безпекові зобов’язання, схожі на статтю 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективну відповідь у разі нападу на будь-якого члена. У попередньому 28-пунктному плані, який підтримували і Вашингтон, і Москва, ці гарантії були описані лише узагальненими формулюваннями. Згодом європейські партнери підготували власну зустрічну пропозицію, де йшлося вже про гарантії США, які фактично “віддзеркалюють” натівську модель.
Остаточних рішень наразі немає — пропозиції продовжують опрацьовувати, а багато аспектів упиратимуться в те, наскільки широкі зобов’язання готовий взяти на себе Вашингтон та як на це реагуватимуть Київ і Москва.
Аналітик Міжнародної кризової групи Олег Ігнатов припускає, що США потенційно можуть укласти з Україною окрему угоду про безпеку — за моделлю, яка діє щодо Південної Кореї чи Японії. Але для реалізації такої ідеї Трампу доведеться отримати підтримку Конгресу.
Документ з 28 пунктів також передбачає, що будь-яка нова агресія РФ спричинить миттєве повернення повного пакета міжнародних санкцій і припинення всіх бонусів, прописаних у можливій угоді.
Тема розміщення миротворчого контингенту теж спричиняє суперечності. Канада та ще кілька держав заявили про готовність долучитися до такого формату за умови досягнення перемир’я. Але Росія категорично проти присутності військ НАТО на території України. Як вважає швейцарський дипломат Томас Гремінгер, Кремль може погодитися на розміщення миротворців лише за межами України — наприклад, на території Польщі чи Румунії.
Росія, зі свого боку, продовжує наполягати на власних “червоних лініях”, включно з недопущенням вступу України до НАТО. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков заявив, що Москва не збирається відмовлятися від своїх підходів до “ключових цілей”. Кремль також виступив проти ідеї “замороження” лінії фронту та відхилив запропоноване США припинення вогню строком на 30 днів.
Попри значні розбіжності, експерти вважають чинний переговорний процес найбільш змістовним з весни 2022 року, коли відбулися перші спроби домовленостей після початку вторгнення. На думку Гремінгера, нинішня “човникова дипломатія”, у межах якої сторони спілкуються через посередника, суттєво ускладнює процес, але водночас є свідченням того, що дискусія вийшла за рамки декларативних заяв.
Як повідомлялося, керівник Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив, що спільна робота з американською делегацією над напрацюваннями, отриманими у Женеві, продовжиться вже наприкінці тижня. Вашингтон планує відправити до Києва міністра армії Дена Дрісколла, а наступного тижня представник США Віткофф вирушить до Москви. За словами Трампа, особисті зустрічі з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним можливі лише після остаточного узгодження мирної угоди.
