Український інвестор Максим Кріппа став співвласником девелоперської компанії DIM. Для ринку це не лише зміна у структурі власності, а показник того, що сегмент житлового будівництва поступово переходить до моделі, де ключову роль відіграють великі приватні капітали з досвідом у різних галузях. Раніше Кріппа інвестував у цифрові сервіси, готельний бізнес, кіберспорт та комерційну нерухомість. Зокрема, у його активі — контроль над бізнес-центром «Парус» та готелем «Україна» в центрі Києва. Участь у житловому девелопменті логічно продовжує цю стратегію — від окремих об’єктів до створення цілісних міських кластерів.
За даними Forbes, угода передбачає не лише придбання частки в компанії, а й участь у спільному плануванні проєктів. У DIM підтверджують, що партнерство з новим співвласником дозволить не зупиняти поточні будівництва і паралельно готуватися до запуску нових. Як зазначає співзасновник DIM Олександр Насіковський, компанія робитиме ставку на фінансову стійкість і модернізацію підходів до будівництва. За його словами, девелопери змушені працювати в умовах нестабільності — коливання собівартості, дефіциту робочої сили та подорожчання кредитів, а тому надійний інвестор є ключовим фактором.
Які проєкти стануть першими у спільному портфелі
Одним із найближчих результатів партнерства має стати добудова житлового комплексу The One, розташованого неподалік бізнес-центру Парус. Така близькість комерційної й житлової інфраструктури створює ефект синергії — мешканці отримують доступ до сервісів, а орендарі бізнес-приміщень — стабільне середовище навколо. У Києві існує обмежена кількість об’єктів, де офіси та житло взаємодіють у межах одного району, і The One може стати одним із таких прикладів.
Наразі DIM реалізує проєкти сумарною площею понад 900 000 м2 у Києві та передмісті — це комплекси Metropolis, Lucky Land, A136, Park Lake City, Нові Теремки та інші. У компанії звітують про понад 3670 зданих квартир, але визнають, що повноцінно відновити темпи продажів можна лише за умови довіри покупців до стабільності девелопера. Саме тому вхід нового співвласника може зіграти роль сигналу для ринку.
Чому угода показова саме зараз
З 2022 року український ринок первинної нерухомості переживає трансформацію. Частина забудовників була змушена заморозити діяльність або скоротити обсяги, тоді як інші спробували адаптуватися до нових умов — пропонувати бомбосховища, додаткові інженерні системи, автономність. Одночасно зростає кількість запитів на житло не лише в столиці, а й у передмісті, де люди шукають більш збалансовані умови між безпекою і доступністю.
Ще один фактор — державні програми «єОселя», відбудова постраждалих регіонів, проєкти міжнародної допомоги. Девелопери, які мають сильного інвестора, зможуть брати участь у конкурсах на будівництво житла за держзамовленням. В окремих випадках це означає можливість переходу з класичної моделі «продаж на етапі котловану» до контрактної співпраці з державними або муніципальними структурами.
Яким є інвестиційний стиль Максима Кріппи
На відміну від традиційних девелоперів, Кріппа має бекграунд у різних галузях. У відкритих джерелах зазначено, що його активи охоплюють сегменти цифрових сервісів, кіберспорту, готельного бізнесу й комерційної нерухомості. Участь у житловому девелопменті не виглядає випадковою — це скоріше спроба створити замкнений ланцюг проєктів, де в одному портфелі поєднуються офіси, сервіси, готелі й житло.
Експерти ринку припускають, що подальші кроки можуть включати масштабування DIM за межі Києва — на Дніпро, Львів чи Одесу. Ще один напрямок — участь у відновленні постраждалих міст, якщо держава залучатиме приватних девелоперів до реконструкції житлових кварталів.
Що означає партнерство для ринку
- Поява нового типу девелоперських союзів — між галузями, а не лише між будівельними компаніями.
- Підвищення планки технологічності житлових комплексів — через інтеграцію smart-систем, енергоефективних фасадів, сервісних платформ.
- Потенційне розширення DIM на нові сегменти — сервісні апартаменти, змішані формати “житло + комерція”.
Вхід Максима Кріппи до складу співвласників DIM не виглядає разовою фінансовою операцією. Це приклад того, як український девелопмент переходить від моделі «будуємо квадратні метри» до моделі «комплексних міських систем», де кожен об’єкт — частина ширшого економічного ланцюга. Якщо співпраця реалізується без затримок і конфліктів, ринок може отримати новий кейс того, як приватні інвестиції формують урбаністичну політику без прямої участі держави.
Як реагує ринок та покупці
Участь великих інвесторів у девелопменті зазвичай впливає не лише на саму компанію, а й на поведінку покупців. На тлі воєнної нестабільності майбутні інвестори та сім’ї, які купують житло для власного проживання, більше орієнтуються не на дизайн чи маркетингову упаковку, а на гарантії доведення об’єкта до завершення. Якщо раніше бренд забудовника був основним маркером надійності, то зараз усе більше значення має структура власності та наявність сильного партнера — того, хто здатен закривати касові розриви у випадку падіння продажів.У випадку DIM, співпраця з Кріппою може стати неофіційною «страховкою довіри». Особливо це стосується інвесторів, які купують житло на початковій стадії будівництва й оцінюють не лише архітектурні рішення, а й ймовірність завершення без зупинок. Психологічний фактор тут відіграє не меншу роль, ніж юридичні гарантії — на ринку, де частина забудовників досі не відновила роботу після 2022 року, перевага отримують ті, хто демонструє прозору фінансову спроможність.
Деякі експерти припускають, що за умов успішної співпраці модель «девелопер + незалежний інвестор» може стати поширеною. Це дозволить компаніям уникати розпорошення ресурсів і водночас залучати професійне управління капіталом, не передаючи контроль над усім бізнесом. Такі гібридні формати партнерств уже давно працюють у Варшаві, Вільнюсі та Празі й часто стають стартовим етапом для виходу на зовнішні ринки.
